Скошування
Високоякісні корми із трав отримують при збиранні у ранні фази вегетації, коли їхня маса багата на протеїн, легкоперетравну клітковину та вітаміни. Пояснюється це кращою морфоструктурою рослин у ранніх фазах (вищий вміст листків у біомасі рослин). Листки містять у 2,0–2,5 рази більше білкових речовин і в 10 разів вітамінів, ніж стебла. Окрім того, перетравність поживних речовин листків вища.
Виявлено, що поживність 1 кг конюшино-тимофієчного сіна, зібраного на початку цвітіння конюшини, складає 0,44 к. од. за вмісту в ньому перетравного протеїну 66 г, тоді як після цвітіння конюшини — відповідно 0,24 к. од. та 45 г протеїну.
Отже, початок скошування травостоїв визначається в першу чергу фазою розвитку переважаючих у травостої видів трав. Тонконогові (злакові) трави слід починати косити у фазі виходу в трубку — початку колосіння, а бобові — початок бутонізації — бутонізація. Крім того, строки проведення першого укосу впливають значною мірою як на вихід маси у наступних укосах, так і на загальну продуктивність луків у майбутньому.
Слід враховувати особливості окремих типів лук та травостоїв, призначення урожаю зеленої маси. Для дотримання раціональних строків скошування потрібно визначити черговість скошування різних типів сіножатей. Починати збирання трав потрібно з суходільних лук та лук високого рівня, сіяних лук і закінчувати косіння травостоїв на заплавних луках низького рівня та вологих і сирих низинних луках. У будь-якому випадку скошування трав у першому укосі потрібно провести за 5–7 днів.
Відновлення травостою після скошування залежить від висоти зрізання рослин. Трави відростають швидше, якщо зрізання проведене вище точки росту, і повільніше — при її пошкодженні. Вибір оптимальних строків та висоти скошування трав є однією з головних умов раціонального використання травостоїв. Як правило, тонконогові (злакові) травостої скошують на висоті 4–6 см, бобові — 6–8 см. За дуже низького скошування нові пагони із бруньок у наступних укосах відростають слабо, що призводить до значного зниження урожайності луків.
Необхідно також враховувати біологічні особливості трав та особливості будови куща окремих видів. Так, зона кущення у буркунів розміщена на висоті 10–12 см, отже й косити травостій зі значною часткою цієї рослини потрібно так, щоб не по- шкодити бруньки відростання (на висоті 12–15 см). Отаву багаторічних трав скошують вище на 2–3 см.
Відхилення висоти скошування від установленого рівня не повинно перевищувати ±0,5 см по всій довжині різального апарата. Збільшення висоти скошування понад рекомендовану величину призводить до значних втрат урожаю, а її зменшення знижує послідуючі урожаї трав і погіршує збереження травостоїв.
Раціональне використання сінокосів передбачає проведення повторних укосів: другого, третього і т. д. Кількість їх визначається призначенням травостою. При скошуванні трав на сіно у другому укосі (отаві) зростає на 25–50% загальний вихід сіна. Багатоукісне використання травостою дозволяє, окрім того, в більш ранні строки починати збирання трав і забезпечує рівномірне надходження сировини для виробництва кормів.
Щоб запобігти зниженню урожаю в наступні роки багатоукісне використання травостоїв потрібно застосовувати при зрошенні та на достатньо вологих сирих заплавних і низинних луках. Для підтримання оптимального режиму живлення на таких травостоях потрібно застосувати спеціальну систему удобрення.
Загальні втрати при скошуванні від збільшеної висоти зрізування, незрізаних рослин, тощо не повинні перевищувати 2%. Ширина валка повинна бути дещо меншою ширини захвату підбирача (після згрібання у валки).
Для скошування високоврожайних, полеглих і сильно переплутаних трав краще використовувати ротаційні косарки. Ножі ротаційної косарки зрізують стебла за рахунок високої лінійної швидкості (швидкості різання) у 60–90 м/с без підпору, тобто стебла не опираються на елементи різального апарата. Можливий відгин рослин обмежується жорсткістю стебел, їх інерційністю і частковим підпором рослин, що стоять попереду.
Агротехнічні вимоги для скошування
Збирання трав проводити у рекомендовані строки. Злакові трави слід починати косити у фазі виходу в трубку, закінчувати у фазі початку колосіння, а бобові, відповідно, — початок бутонізації — бутонізація.
Скошування трав необхідно здійснювати на обґрунтованій раціональній висоті. Злакові травостої скошують на висоті 4–6 см, бобові — 6–8 см. Відхилення висоти скошування від установленого рівня не повинно перевищувати ±0,5 см по всій довжині різального апарата.
Збирання трав проводити за визначеною черговістю скошування різних типів сіножатей. Такий захід дозволяє дотримуватись рекомендованих строків збирання.
Загальні втрати при скошуванні від збільшеної висоти зрізування, незрізаних рослин, тощо не повинні перевищувати 2%.
