Листя та молоді бутони рослин є найбільш поживними їх частинами. В них міститься в кілька разів більше протеїну та мінеральних речовин, а також у 10–15 разів більше каротину порівняно зі стеблом. Окрім того, їхня перетравність вища приблизно на 40%.
При сушінні трав у природних умовах спостерігається нерівномірне висихання окремих частин рослин. Листя сохне в 2–3 рази швидше стебел, що особливо негативно позначається при заготівлі сіна з бобових трав. Наприклад, при вологості стебел в межах 40–45% листя має вологість близько 16%. Грубі і соковиті стебла висихають повільно, а листова частина пересушується і при подальшій механічній дії легко відпадає, що призводить до неприпустимого збільшення втрат урожаю, у тому числі найбільш цінної його частини — листя.
Питання нерівномірності висихання рослинної маси актуальне також при заготівлі кормів з травосумішей, оскільки окремі складові такої травосумішей характеризуються різною швидкістю вологовіддачі, наприклад, тимофіївка у складі бобово-злакової травосуміші висихає у 1,5 рази швидше, ніж конюшина. Для забезпечення рівномірного сушіння всіх частин рослин швидкість висихання стебел повинна бути приблизно рівною швидкості втрати вологи листям. Це може бути досягнуто завдяки плющенню рослинної маси.
Плющення являє собою процес проходження рослинної маси між двома паралельними, горизонтально розміщеними один над другим циліндричними вальцями з зустрічним обертанням, які з певним зусиллям стискають рослинну масу, руйнуючи при цьому покривну тканину стебел (шкірку) з утворенням на ній поперечних зломів та поздовжніх тріщин, через які стебла швидко втрачають вологу.
Завдяки плющенню швидкість вологовіддачі у стебел прискорюється на 25–30% і практично зрівнюється з швидкістю вологовіддачі листків, забезпечуючи рівномірність сушіння всієї рослинної маси. Збільшенню швидкості вологовіддачі стеблами, окрім руйнування їх покривної тканини, сприяє також руйнування природного воскового покриття на їх поверхні (мацерація).
Плющення травосумішей також сприяє вирівнюванню швидкостей вологовіддачі їх складових. Наприклад, у бобовозлаковій травосуміші швидкість вологовіддачі конюшини і тимофіївки вирівнюється: у плющеної конюшини вона становить 0,8% за го- дину, а у тимофіївки — 0,7%. Плющення травосумішей особливо важливо проводити при заготівлі пресованого сіна, оскільки нерівномірний розподіл вологи в пресованій масі призводить до утворення вогнищ розігрівання і пліснявіння сіна.
Плющильні вальці можуть бути з металевою або поліуретановою поверхнею і мати різну форму поверхні — гладеньку або ребристу. Наприклад, система плющення KUHN у складі двох поліуретанових вальців з профілем QUADROFLEX, що утворений послідовно розміщеними на поверхні вальців виступами і впадинами, які утворюють ребра у вигляді ламаної лінії.
При обертанні вальців виступи на одному з них входять у впадини на іншому, а ребра поверхонь вальців при цьому сходяться від країв до центру, здійснюючи плющення рослин як у поздовжньому. так і поперечному напрямі. При цьому, окрім щадливого плющення стебел рослин, здійснюється видалення (мацерація) природного воскового покриття з їх поверхні, що також пришвидшує вологовіддачу.
Для більшості культур оптимальне лінійне навантаження на 1 см довжини вальців становить 30 Н.
Для плющення рослинної маси також застосовується робочий орган барабанного типу — барабан з билами з частотою обертання 600–1000 об/хв. Била виготовляють зі сталі або синтетичних матеріалів, з круглим або прямокутним перерізом, завдовжки 150–200 мм, різної конфігурації: V-подібні, пальцьові, молоткові, які можуть кріпитись до барабана жорстко або шарнірно. Плющення скошеної рослинної маси, разом з видаленням (мацерацією) природного воскового покриття з їх поверхні, відбувається за рахунок удару, протягування її по внутрішній поверхні кожуха плющильного апарата або протягування між пальцями, розміщеними в робочій зоні бил.
Агротехнічні вимоги до плющення
Плющильні робочі органи вальцевого типу менш жорстко діють на рослинну масу, ніж плющильні робочі органи барабанного типу, тому використовуються для роботи переважно з бобовими культурами, барабанного типу — зі злаковими.
Плющення рослинної маси проводять одночасно зі скошуванням трав.
Плющення краще проводити в сприятливу для сушки погоду. При затяжних дощах втрати каротину і водорозчинних вуглеводів в розплющених рослинах збільшуються.
Не рекомендується плющити трави у другій половині дня, надвечір. Під час рясної роси плющені рослини набирають7–10% вологи (неплющені — лише 4–5%), під час дощу ці показники збільшуються в 2 рази.
Плющильні вальці косарки-плющилки не повинні перетирати рослинну масу. Перетирання плющильними вальцями рослинної маси призводить до втрат листової та стеблової частин.
Повнота плющення трав має становити не менше 90%.
