Ворушіння скошеної трави призначене для прискорення її сушіння та збереження якості і поживної цінності корму внаслідок скорочення часу знаходження під впливом природних факторів (сонячна радіація, опади).
Під час ворушіння рослинна маса розпушується, внаслідок цього краще продувається повітрям і скошені рослини швидше втрачають вологу. Так, в траві, що містить в момент скошування 77% води, через 17 годин після ворушіння залишається 32% вологи, а без ворушіння — 59%. Ворушіння скошеної трави, особливо з великою питомою вагою бобових, слід припиняти при вологості не нижче 45–50%. В іншому випадку можливе зниження якості сіна і великі втрати за рахунок обламування листя і суцвіть.
Частота і доцільність ворушіння визначаються конкретними умовами заготівлі сіна, його врожайністю, видовим складом травостою, погодними умовами.
Ворушіння скошеної трави виконується ворушилками.
Робочим органом для ворушіння трав є ротор з радіально закріпленими граблинами (5–7 шт.) з пружинними зуб’ями. Вісь ротора встановлена під невеликим кутом до вертикалі (за напрямом руху), з опорою на самовстановному пневматичному колесі.
При русі ворушилки в робочому положенні, її ротори попарно обертаються назустріч один одному. Скошена рослинна маса з прокосу зуб’ями згрібається до міжроторної зони (середньої площини між роторами), за рахунок нахилу роторів та великої швидкості обертання розкидається, відкидаючись назад, протилежно напряму руху агрегата, і укладається на поверхню ґрунту у вигляді розпушеного шару.
При розкиданні валків рослинна маса з них розподіляється роторами по усій поверхні ґрунту у вигляді рівномірного за товщиною розпушеного шару.
Агротехнічні вимоги до ворушіння
Перше ворушіння проводиться через 2–4 години після скошування трави, послідуючі ворушіння — через 3–4 години.
Припиняють ворушіння, коли вологість маси злаків знижується до 40%, а бобових — 50%.
При ворушінні пров’ялена маса повинна укладатись розпушеним шаром з рівномірним розміщенням стебел по площі прокосу, без їх скупчення.
Рослинна маса з нижньої частини шару повинна переміщуватись на поверхню.
Швидкість руху агрегату при ворушінні 6–8 км/год.
Дія робочих органів на скошену масу не має призводити до втрат найбільш цінної для корму частини рослин — листків і суцвіть.
